Історія Київського медичного коледжу ім. П.І.Гаврося розпочинається 29 листопада 1939 року, коли з метою підготовки військових фельдшерів було засновано Київське військово-медичне училище. Першим директором став Павло Ілліч Гаврось, військовий лікар І рангу, очолював навчальний заклад впродовж 32 років, в честь якого на фасаді коледжу розміщена меморіальна дошка.
У 1941 році, коли Друга Світова війна дісталась території України, не дивлячись на військові дії, евакуацію, училище зробило свій перший випуск – 400 військових фельдшерів були направлені у діючу армію.
Всього за роки війни училище підготувало близько 7 тисяч військових фельдшерів.
У липні 1941 року Київське військово–медичне училище з усією матеріально-технічною базою та викладацьким складом евакуйовано у м.Свердловськ. Тут сформований добровольчий дівочий батальйон для проходження курсів медичної підготовки, а згодом – направлення на фронт, де потрібні були умілі руки медичних сестер і фельдшерів.
З 1947 року училище розпочинає підготовку військових фармацевтів.
З 1957 року за рахунок переведених курсантів, а з 1960 року – з дозволу МОЗ на набір дівчат, розпочало роботу медсестринське відділення.
Кількість навчальних груп училища в різні періоди становила від 37-ми до 54-х. У 1960-70 роках відбувалась підготовка фельдшерів, фармацевтів, медсестер – громадян 22-х країн Європи, Африки, Азії, Латинської Америки.
На шляху до сьогодення коледж був Київським республіканським медичним училищем, Київським медичним училищем №2. У 1999 році коледж нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та присвоєне ім’я першого директора та організатора училища – Павла Ілліча Гаврося.
За роки свого існування Київський медичний коледж ім. П.І. Гаврося випустив понад 60 тисяч фахівців. Це еліта практичної охорони здоров’я.